Ці матеріали підготовлені персоналом Фонду МСФЗ. Вони не були схвалені Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО). Ці матеріали створено для допомоги індивідуальним особам у запровадженні та послідовному застосуванні МСФЗ та розумінні, як використовується XBRL. 

Повідомлення про авторське право: всіма правами, включаючи авторське право, стосовно вмісту цієї вебсторінки володіє Фонд МСФЗ. Цей вміст може відтворюватися з дозволу Міністерства фінансів України.

Наказ Міністерства фінансів України від 12.11.2021 № 595 "Про затвердження перекладу Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності 2021"

Додаток до наказу від 12.11.2021 № 595

Наказ Міністерства фінансів України від 13.11.2020 № 709 "Про затвердження перекладу Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності"

Додаток до наказу від 13.11.2020 № 709

На офіційному вебсайті Фонду МСФЗ (www.ifrs.org ) розміщено переклад українською мовою таксономії фінансової звітності, а також Ілюстровані посібники з таксономії фінансової звітності за формами фінансової звітності та за стандартами МСФЗ (https://www.ifrs.org/issued-standards/ifrs-taxonomy/ifrs-taxonomy-translations/ ).

Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, встановлено, що фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

З метою проведення підготовчих заходів щодо подання фінансової звітності на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі Мінфіном, НКЦПФР, НБУ та Нацкомфінпослуг (далі ‒ Регулятори) підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо розробки і запровадження системи фінансової звітності (далі ‒ Меморандум). У 2019 році до Меморандуму долучено Держстат, ДПС та Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Пунктом 2.1 Меморандуму передбачено, що запровадження системи фінансової звітності дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі підготовленої відповідно до Таксономії фінансової звітності затвердженої та опублікованої Міністерством та розширеної (якщо необхідно) НКЦПФР та іншими Регуляторами, зокрема, таксономії UA XBRL МСФЗ.

9 квітня 2021 року на засіданні Комітету з управління системою фінансової звітності, створеного відповідно до Меморандуму було схвалено електронний формат Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року (v.1.2) для використання суб’єктами звітування при складанні фінансової звітності в електронному форматі за 2020 рік та проміжної фінансової звітності в 2021 році.

Електронний формат Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року (v.1.2) оприлюднений на офіційних сайтах НКЦПФР (www.nssmc.gov.ua), НБУ (www.bank.gov.ua) та на офіційному сайті Системи фінансової звітності (www.frs.gov.ua).

На інформаційному вебсайті Системи фінансової звітності (www.frs.gov.ua ) розміщена Таксономія UA XBRL МСФЗ та методичні матеріали, які стосуються складання фінансової звітності в єдиному електронному форматі.

Національний банк України зобов’язав небанківські фінансові установи розкривати більше інформації клієнтам, розширивши та конкретизувавши обсяг інформації, що підлягає розкриттю учасниками ринку, а також удосконаливши порядок її розкриття.

Про це йдеться на сайті регулятора.

"Національний банк установив вимоги до розкриття даних на вебсайтах фінустанов та в місцях надання послуг клієнтам. Відповідні вимоги поширюватимуться на учасників ринку небанківських фінансових послуг протягом усього строку перебування в Державному реєстрі фінансових установ", – йдеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що у відкритому доступі буде інформація щодо відокремлених підрозділів та переліку осіб, які надають посередницькі послуги.

"Обов'язковою для розкриття лишатиметься бухгалтерська інформація – оприлюднюватиметься річна фінансова та консолідована фінансова звітність, підтверджена незалежними аудитором, разом із його звітом", – зазначається в повідомленні.

В НБУ пояснили, чому банки не хочуть кредитувати бізнесНагадаємо, за даними дослідження в рамках проекту USAID "Трансформація фінансового сектору" щодо споживчого кредитування в Україні, позичальники продовжують стикатися з високими відсотковими ставками та низьким рівнем дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування банками та фінкомпаніями.

Так, результати останньої хвилі дослідження банків методом "таємного покупця" засвідчили, що середня реальна річна процентна ставка (РРПС) банківського кредиту на особисті цілі становить 121% річних.

Аналогічне дослідження фінансових компаній, які пропонують мікрокредити, показало, що середня РРПС становить астрономічні 28 000% річних. Як банки, так і фінансові компанії не дотримуються вимог закону "Про споживче кредитування" стосовно умов договорів, розкриття інформації та реклами. Крім цього, багато кредитних договорів містять незаконні умови.

7 жовтня 2021 року Нацбанк затвердив вимоги до розкриття небанківськими фінансовими установами повної інформації про послугу споживчого кредитування та повну вартість кредиту для споживача.

За даними платформи для роботи з відкритими даними Opendatabot, заборгованість українців перед мікрокредитними організаціями у 2020 році становила 14,8 млрд грн.

Мінфін розробив проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” та деяких законів України щодо удосконалення деяких положень», який було схвалено Кабінетом Міністрів на засіданні 28 жовтня.

Проектом акта передбачається:

• уточнити вимоги до аудитора та аудиторської фірми;

• удосконалити положення щодо умов конкурсу з обрання суб'єкта аудиторської діяльності для проведення обов'язкового аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес;

• передбачити подання до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) підприємствами інформації щодо створення та функціонування аудиторських комітетів або про покладання відповідних функцій на інший орган (підрозділ) підприємства, що становить суспільний інтерес.

• удосконалити положення щодо інформації, яка наводиться в аудиторському звіті за результатами обов'язкового аудиту фінансової звітності.

Крім цього, за нестворення аудиторського комітету або непокладання відповідних функцій на орган (підрозділ) підприємства, що становить суспільний інтерес, за порушення вимог закону щодо процедури відбору суб'єкта аудиторської діяльності для проведення обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, а також за ненадання інформації до ОСНАД у випадках, визначених законом можуть бути засновані адміністративні санкції. Відповідні зміни пропонують внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Законопроект найближчим часом надійде до Верховної Ради.

ДПС звертає увагу платників податків щодо необхідності подання до 1 жовтня 2021 року звітів про контрольовані операції за 2020 звітний рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Незважаючи на те, що до платників податків, які допустили порушення щодо подання звітів про контрольовані операції, у період дії карантину штрафні санкції, передбачені нормами Податкового кодексу, не застосовуються, обов'язок щодо звітування про контрольовані операції - не скасовано.

При цьому, штрафні санкції мають значні розміри і можуть досягати 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи та будуть застосовуватись ДПС після завершення дії карантину.

З метою визначення фактів неподання звітності про контрольовані операції та неповного відображення всіх контрольованих операцій в поданих звітах, а також виявлення ризиків трансфертного ціноутворення, ДПС використовує дані провідних світових інформаційно-аналітичних джерел та інформацію компетентних органів іноземних країн.

ДПС протягом 2021 року вже завершено 14 перевірок, за результатами яких донараховано 245 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на 1,3 млрд гривень.

Наразі триває проведення 35 перевірок контрольованих операцій, розрахункові донарахування за якими складають 1,4 млрд грн податку на прибуток та зменшення збитків на 3,5 млрд гривень.

Робота в напрямку відпрацювання ризикових контрольованих операцій триває. На сьогодні вже відібрано 25 кейсів для проведення подальших контрольно-перевірочних заходів, по яких заниження об'єкту оподаткування становить близько 4,3 млрд гривень.

Враховуючи значні за розмірами штрафні санкції, ДПС рекомендує платникам податків переглянути проведені операції на відповідність критеріям контрольованих операцій, а також свої показники формування об'єкту оподаткування та скористатись можливістю проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов'язань до початку таких перевірок.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків нагадує, що відповідно до абзацу четвертого п46\2 ст46 ПКУ платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. 

Читайте також: Фінзвітність разом з аудиторським звітом: кому треба подавати цього року

У разі її неподання (несвоєчасного подання) застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Подання документів засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб'єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб'єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729.

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів - певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб'єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Таким чином, платниками податків для формування та передачі фінансової звітності в електронному вигляді використовуються файли у форматі XML.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет».

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати електронні документи, зокрема фінансову звітність.

При формуванні фінансової звітності платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом аудиторський звіт у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання аудиторського звіту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи - у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Враховуючи вищезазначене, платник податку, який зобов'язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом через приватну частину Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:

• річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;

• аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».

НКЦПФР звертає увагу підприємств, які становлять суспільний інтерес, та професійних учасників ринку на аспекти подання даних про суб’єкта аудиторської діяльності,  до підписання договору про аудит фінансової звітності підприємство, що становить суспільний інтерес, інформує Комісію про обраного аудитора за формою, затвердженою регулятором, і тільки в електронній формі.

Паперова форма повідомлення не подається. В примітках до повідомлення слід вказувати звітний рік, за який буде проведений обов’язковий аудит фінансової звітності підприємства, що становить суспільний інтерес. У разі заміни аудитора, компанії подають зміни у повідомленні. Зазначимо, що послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємствам, що становлять суспільний інтерес, можуть надавати тільки суб’єкти аудиторської діяльності, що включені до розділу 4 Реєстру аудиторів відповідно до статті 21 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Нагадаємо, що такі повідомлення про компанію, яка надаватиме послуги з аудиту фінансової звітності, направляють до Комісії лише ті підприємства, які відповідно до законодавства подають до Комісії фінансову звітність у складі регульованої інформації – тобто професійні учасники ринку капіталу, які є фінансовими установами, та ліцензування яких здійснює Комісія, а також емітенти цінних паперів, якщо вони відносяться до категорії підприємств, що становлять суспільний інтерес.